EN 

Експерти: Україна втрачає історичний час у відносинах з ЄС

Надя Кайданович | Європейський простір

12 грудня у Києві відбулася публічна дискусія “Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства: яких реформ забракло Україні?”. Під час заходу, організованого Міжнародним фондом "Відродження", було обговорено результати дослідження, причини втрати Україною лідерства серед країн Східного Партнерства за темпами європейської інтеграції, а також необхідні кроки української влади у цій сфері.

Виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Євген Бистрицький у вступному слові відзначив, що мета дискусії, яка відкриває Європейський тиждень в Україні напередодні саміту Україна-ЄС, полягає у обговоренні цивілізаційного вибору України. За словами Є. Бистрицького, провідні українські громадські організації підписали заяву, яка закликає парафувати Угоду про асоціацію між Україною і ЄС та була підтримана представниками громадянського суспільства інших 5 країн Східного партнерства під час Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у Познані. Мотивація НУО полягає в тому, як зауважив виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження", що "без парафування цього документу, громадським організаціям України буде важко знайти додаткові важелі тиску на діючу владу з метою підтримання європейських стандартів, європейський напрям розвитку та реформування України".

Директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" Ірина Солоненко, презентуючи пілотне видання Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства, підкреслила, що, згідно з результатами дослідження, "Україна, яка колись вважалася флагманом Східного партнерства, поступається Молдові та Грузії. Як відзначила експерт, проект, ідея якого полягала в тому, щоб "поставити країни Східного партнерства в порівняльну перспективу та спонукати в певному сенсі конкуренцію між ними", було започатковано січні 2011 року. Таким чином, експерти прагнули надати громадянському суспільству інструменти для адвокації ефективного проведення реформ. Окрім того, як відзначила І. Солоненко, в травні 2011 року Європейський Союз запровадив принцип "більше - за більше" та, відповідно, "менше - за менше" по відношенню до країн-сусідів. Проводячи таке дослідження, експерти "також хотіли допомогти ЄС виробити певні критерії, за якими б оцінювалися ці країни та визначалося, хто "заслуговує на "більше", а хто - на "менше", зазначила експерт. За її словами, до проекту було залучено близько 30 експертів з країн Східного партнерства та Європейського Союзу. Опублікована версія дослідження є "пілотною, яку буде доопрацьовано на підставі коментарів, та видано у квітні-травні 2012 року, після чого Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства стане щорічним". Саме тому дуже важливо, на думку І. Солоненко, вже на першому етапі закласти певні індикатори, які з року в рік не будуть змінюватися, і на підставі яких можна буде спостерігати динаміку. В рамках дослідження експерти досліджували 3 виміри: глибина та інтенсивність співпраці з ЄС, наближення до європейських стандартів та менеджмент (інституційне забезпечення європейської інтеграції). Експерти, залучені до дослідження, відповідали на конкретні запитання досить детальних опитувальників за кожним виміром.



Як демонструють результати, Україна, яка демонструє "непогані показники" з "глибини та інтенсивності співпраці з ЄС", відстає по іншим двом вимірам. Таким чином Україна "демонструє найбільший розрив в контексті інтенсивності співпраці з Європейським Союзом та наближення до його стандартів", що свідчить про те, що держава "не використовує ті зв'язки, які вона має з ЄС". Окрім того, Україна, як зауважила І. Солоненко, демонструє великий розрив між економічною інтеграцією і торгівлею з ЄС та розвитком ринкової економіки. Цікавим є й те, що Україна за окремими показниками відстає не лише від Молдови та Грузії, але і від Вірменії, зокрема, щодо питань належного урядування, професійності судочинства та верховенства права. Поясненням того факту, що Молдова та Грузія відірвалися від України, на думку експертів, є важлива роль політичної волі.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк зауважив, що протягом останнього року "було досить дивно чути слова європейських високопосадовців про те, що Україна втрачає свої позиції лідера серед країн Східного партнерства". Такі висловлювання, як відзначив парламентар, "непокоїли, оскільки якщо співставити динаміку переговорів з ЄС, то Україна була і залишається лідером". Проте дане дослідження, за словами Б. Тарасюка, є не емоційною чи політичною, а "радше реальною оцінкою того, що відбувається у відносинах України та Європейського Союзу". Констатувати те, що Україна поступається Молдові, Грузії та за деякими питаннями Вірменії прикро, відзначив експерт. Разом з тим, на думку Б. Тарасюка, методологію та показники "ще варто вивчати". Так, за його словами, викликає сумніви досить висока оцінка рівня демократії в Україні. Щодо питань менеджменту, то, як підкреслив експерт, "нинішній уряд практично позбавлений можливості координувати різні міністерства та відомства щодо питань європейської інтеграції".

Загалом "те, що відбувається сьогодні, а саме торгівля української влади з ЄС щодо Угоди про асоціацію, не може не викликати тривоги і сумніву", відзначив Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. Візит єврокомісара Ш. Фюле в Україну є "останнім контактом перед можливим самітом Україна-ЄС, в ході якого він намагатиметься дізнатися, чи готова українська влада йти назустріч", зауважив експерт. Очевидно, на думку Б. Тарасюка, що сьогодні Україна не відповідає ключовому критерію щодо дотримання демократичних принципів та прав людини.



Загалом, такі результати дослідження, за словами експерта, повинні стати серйозним сигналом для всіх урядовців.

Заступник голови опозиційної партії “Батьківщина” Григорій Немиря відзначив важливість такої спроби "зробити об'єктивний аналіз того, де знаходиться Україна в її відносинах з Європейським Союзом, особливо з огляду на політичний календар". Важливо подивитися, як відбувається наближення до ЄС тих країн, які ще деякий час тому і не думали про те, щоб знаходитися на одному щаблі з Україною", зауважив колишній віце-прем'єр-міністр. Показовим, на думку експерта, є висновок щодо великого розриву між глибиною зв'язків України з ЄС та внутрішніми перетвореннями в державі. Це свідчить про те, що "державна машина працює в холосту", а також те, що "європейська інтеграція є питанням насамперед внутрішньої політики". Тому, за словами парламентаря, потрібна не лише політична воля, але й механізми, що забезпечували б відповідну роботу. Більш того, навіть у випадку ідеального механізму та відповідної політичної волі, "не можна наблизити Україну до Європи, переслідуючи опозицію та громадянське суспільство", зауважив Г. Немиря.

Якщо не буде здійснено корекції, і "європейська інтеграція не сприйматиметься як справа всього суспільства, а не однієї людини, то Україна може посісти і нижче місце", підкреслив заступник голови опозиційної партії “Батьківщина”. Всі ж інші альтернативи, які сьогодні обговорюються, на думку експерта, не здатні "забезпечити Україні гідне місце в новому світі".



Аналізуючи розрив між економічною інтеграцією і торгівлею з ЄС та розвитком ринкової економіки, Г. Немиря нагадав про показники останнього індексу, опублікованого Transparency International, згідно з яким Україна посідає останнє місце серед країн Східного партнерства у рейтингу найменш корумпованих держав. Без вирішення питання корупції, на переконання експерта, також неможливо говорити про європейську інтеграцію України.

Як наголосив Г. Немиря, сьогодні Україна ще зберігає можливість інтегруватися до Євросоюзу, але лише виконавши чіткі умови. Сьогодні, на його думку, мова йде не стільки про парафування, скільки про підписання та ратифікацію Угоди про асоціацію. Адже це "продукт обмеженого терміну зберігання, який не можна заморозити з тим, щоб потім відновити за зручної нагоди".

Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва, в свою чергу, зауважв, що, незважаючи на те, що методологія дослідження є інноваційною і цікавою, вона вимагатиме подальшого доопрацювання. Разом з тим, на думку екпсерта, методологія є "наближеною до правильної", оскільки в даному випадку "складалися відповіді на дуже широке коло питань, які розроблялися з грунтовним залученням експертів з боку Євросоюзу". Тому "продукт", за словами О. Сушко, має під собою досить змістовну основу та "максимально коректно дає відповіді на питання, де та чи інша країна знаходиться в поточний момент". Водночас, як підкреслив фахівець, індекс може не відображати ті події, що відбуваються сьогодні, адже робота над ним розпочалася ще на початку року, і відповіді на більшість питань "швидше відображають ситуацію станом на весну-літо". Тому й питання демократії "не було настільки критично оцінено". Як відзначив О. Сушко, це дослідження "можливо, повинно мобілізувати владу та експертне середовище з тим, щоб підвести риску під тенденцією випередження сусідніми країнами України на шляху євроінтеграції". Окрім того, воно "є певною пересторогою щодо втрати історичного часу".



Коментуючи відносини України та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, О. Сушко підкреслив 2 ключові виклики: питання імплементації законодавства та співробітництво у правоохоронній сфері. Так, як зауважив експерт, Євросоюз починає дуже обережно ставитися до правоохоронної співпраці з країнами, які "не демонструють відданості демократії". Якщо така тенденція триватиме, Україна та ЄС можуть "не вийти на достатній рівень співробітництва, необхідний для запровадження безвізового режиму".

Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, зауважив, що без статистики торгівлі послугами та іноземних інвестицій, індекс є неповним. Адже, за словами експерта, торівгля послугами - це "те, що нас дуже сильно єднає з Євросоюзом і, водночас, створює великі проблеми". Що стосується ринкової економіки, то, як відзначив І. Бураковський, "навіть якщо регулювання погане, це не означає, що економіка не є ринковою". Разом з тим "постає питання наскільки ефективно вона працює". Так, за словами експерта, "на сьогодні ми маємо неефективну державу як інструмент вироблення та реалізації економічної політики". Як переконаний директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, "можна написати прекрасні закони, проте якщо нема кому їх виконувати, самі по собі вони не спрацюють". Ще одним важливим аспектом, на думку І. Бураковського, є нерівні умови бізнесу. Проблемою в даному контексті є також неефективне використання бюджетних коштів, адже інтеграція "не є безкоштовною та потребує фінансування реформ", а теза "ми йдемо до вас, тому ви повинні нам допомогти" не працює, зауважив експерт. Особливо це є актуальним сьогодні, коли ЄС "не тільки у нас, але і й своїх держав-членів все більше питає, що "вони можуть дати".



Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ігор Когут відзначив, що індекс є певного роду відповіддю на елемент змагальності між пострадянськими країнами, що мають ті чи інші європейські інтенції, а також важливим інструментом залучення до діалогу з партнерськими інститутами як з країн ЄС, так і Східного партнерства. Як наголосив І. Когут, цього тижня різноманітні експертні середовища поєднали зусилля для того, щоб привернути увагу суспільства, медіа та уряду до питань європейського майбутнього України. Проте, як наголосив експерт, це лише початок. Адже потрібно докласти справді багато зусиль, щоб в Україні настала "європейська весна". Як підкреслив І. Когут, настав переломний момент, щоб "формувати порядок денний", а також продемонструвати, наскільки "ми визначилися цивілізаційно та готові до активних дій".

Директор Департаменту ЄС МЗС України Всеволод Ченцов зауважив, що подібного роду захід є справді "на часі" з огляду на майбутній саміт Україна-ЄС, значення якого "важко переоцінити". За його словами, метою української влади під час саміту буде фіксація завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію, які тривали 4 роки. Як підкреслив чиновник, Угода про асоціацію стоїть над політикою та "сьогоднішньою кон'юнктурою". На його переконання, вона є надзвичайно важливою як для України, так і для ЄС, адже регулюватиме відносини сторін протягом тривалого часу. На сьогодні, відначив представник МЗС, бачення є таким, що Угода укладатиметься на "невизначений термін часу". Важливим, на думку В. Ченцова, є також те, що протягом всього часу переговорна команда та поставлені завдання практично не мінялися, що "забезпечує наступництво".

Як відзначив чиновник, текст Угоди є досить складним та вимагає детального технічного вивірення, тому, якщо цю роботу вдасться завершити - Угоду буде парафовано, якщо ж ні - "програмою мінімум" є оголошення про завершення переговорів. На сьогодні, зауважив В. Ченцов, залишається питання фіксацій в політичній преамбулі перспектив відносин між Україною та ЄС, які б відповідали тим зобов'язанням, які бере на себе наша держава в секторальному та економічному аспектах. Загалом, відзначив представник МЗС, передбачається, що домовленостей буде досягнуто "якщо не до саміту, то під час нього".



Додати коментар:

Ваше ім'я*:
E-mail:
Коментар* :
Код (4 символи)* :
     інше зображення
   

* — поля обов'язкові для заповнення


Якими є Ваші очікування від співпраці України та ЄС у візовій сфері?

Очікую на скасування візового режиму наступного року

 — 528

Сподіваюся, що шенгенську візу найближчим часом отримати буде легше

 — 183

Думаю, що збільшиться кількість довготривалих багаторазових віз

 — 134

Мені байдуже

 — 76

Всього голосів: 921










 
© 2007 – 2009   Портал "Європейський простір". Використання матеріалів вітається за умови гіперпосилання: http://eu.prostir.ua

Украина онлайн
      Украинский портАл   
      META-Ukraine